Дослідження в Запорізькій області

Дослідження в Запорізькій області

Дослідження на території історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» у м. Василівка (керівник Дровосєкова О.В.). Археологічні роботи були зосереджені у північно-західному секторі руїн «Палацу» (кін. ХІХ ст.). Орієнтовна площа палацу – 1935 кв.м. Загальна досліджена площа складає 254,35 кв.м, зокрема у 2018 р. – 56 кв.м. Глибина розкопу дорівнювала 2,0-2,2 м (від сучасної поверхні). В ході робіт було виявлено та повністю досліджено підвальні приміщення № 7 та 8 (нумерація продовжена з 2015 р.), які входять до західного крила палацу.

Підвальне приміщення № 7, розмірами по периметру 4,8 х 2,45 м представляло собою прямокутну кімнату з двома проходами: зі східної стіни з приміщення № 4, із західної стіни у сусіднє приміщення (не досліджене). Підвальне приміщення № 8, розмірами 4,80 х 2,70 м, представляло собою прямокутну кімнату з одним проходом зі східної стіни (ширина 1,3 м) з приміщення № 4.

Підлога в обох кімнатах викладена цеглою В приміщені № 7 використана кладка під «ялинку» (на ребро) з червоної та жовтої цегли. В приміщенні № 8 підлога викладена з шамотної цегли «плашмя», причому різних виробників. Шамотна цегла з вдавленим подвійним клеймом «АМ ФРАНЦУЗОВ» (м. Бахмут); з вдавленим клеймом «RAMSEУ» (підробка цегли виробництва британської компанії «G.H.Ramsay and Co»). Представлена також шамотна цегла з вдавленим клеймом у вигляді літери «А» виробництва заводу Едгара Єгоровича Адельмана (м. Краматорськ). Ця цегла випускалася у період 80-х рр. ХІХ ст.

При прокопці наймасовішим матеріалом безумовно виступає цегла власного виробництва Попових з клеймом у вигляді літери «П», оскільки були власниками трьох цегельних заводів. Виявлені фрагменти паркану з чавуну. У великій кількості представлені ковані цвяхи, які використовувалися для більш щільного закріплення штукатурки на стінах (цвяхи зустрічаються встромленими на фрагментах штукатурки та із залишками вапнякового розчину). Також зустрічаються фрагменти посуду – тарілки, чашки, горщики, скляні вироби, які відносяться як до часів функціонування садиби, так і радянського періоду (частини чорнильниць радянського періоду, з декором вигляді квітів і пташок 1930-х рр.). Зустрічаються фрагменти керамічних труб, елементи електрифікації палацу – ізолятори та стінова втулка для дротів.

Цікавими є знахідки гільз від гвинтівкових патронів типу Мосіна, які за клеймами датуються 1936, 1938 рр. Гільзи від автоматичної зброї типу Маузер, за клеймом польського виробництва – 1930 р. Ще дві гільзи – також від патронів типу Маузер, але виробництва Чехословаччини – 1931 та 1939 рр. Це були трофеї, які захопили німці при вторгненні до Польщі та Чехословаччини. Крім радянських та дорадянських знахідок виявлено використаний тюбик з написом «Lebertransalbe» (30%) виробництва міста Leipzig (Німеччина), який ідентифікується як лікарський засіб для загоювання ран, та фрагмент фольги від упаковки з частиною напису, що визначається як «TILSITER BONA» 1942 20% Fett I.T. 125g. netto . Це продукт харчування – сир сорту «Тільзитер». Обидві знахідки пов’язані із часом гітлерівської окупації м. Василівка.

Подальші дослідження, що заплановані на 2019 р., призведуть до завершення розкопок північно-західної частини палацу.

Розкопки середньовічного поселення XIV ст. (часів Золотої Орди) «Мечеть Могила» біля с. Юрківка Оріхівського району (керівник к.і.н. Єльников М.В.). Дослідження проводяться в рамках виконання науково-дослідної роботи «Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта II половини XIII – початку XVIII ст.».

Розкопки поселення тривають з 2008 р. Загальна досліджена площа становить 522,5 кв.м, зокрема у 2018 р. 18 кв.м. Орієнтовна загальна площа обєкта 1,7 га.

Роботи 2018 р. велися на ділянці двокамерного мавзолею другої половини XIV ст., часів Золотої Орди, на схід від гур-хани (поховального майданчика), де 2017 р. виявлена східна стіна споруди. Це стіна з цегли, яка скріплена за допомогою алебастрового розчину, частково збереглася до висоти 0,4 м. Стіна знаходилась на фундаменті з вапнякових брил на вапняковому і глинистому розчині. Знахідки представлені деталями архітектурного мозаїчного декору у вигляді алебастрової основи, в яку вставлені різнокольорові плитки з кашину (силікатна маса), що утворювали геометричні і рослинні візерунки, арабські літери. Такі панно прикрашали стіни мавзолею назовні. Також зустрічаються фрагменти кашинного посуду та середньовічного скла.

Враховуючи виявлені два поховання у 2016 р., а також пишність оздоблення споруди, можна припускати, що це сімейний склеп досить заможної родини. Аналогії таким спорудам відомі не тільки в столичних центрах Поволжя і Північного Кавказу (сучасна Росія), але на теренах Центральної Азії (Казахстан), історичної Персії (Ірану) та Османської імперії (Туреччини).

Обстеження території області. Загалом у 2018 р. було обстежено 89 курганів, серед них 33 нововиявлених (як одиночних, так і у складі могильників). Крім того виявлено три поселення, культурний шар яких зруйнований внаслідок господарської діяльності – багаторічне розорювання (Гюнівка Приморський р-н, смт. Розівка Розівський р-н) або розташування на цій території сучасного села (с.Хмельницьке Чернігівський р-н). Це об’єкти поселенського характеру доби пізньої бронзи, матеріали яких представлені дрібними фрагментами кераміки, зустрічаються тільки на поверхні, в закладених шурфах відсутні, що можна пояснюватися не тривалим часом проживання на цих ділянках певного населення (тимчасові стоянки).

Leave a Reply